0

Як виділяється прикладка у реченні

Що таке «прикладка»? Поміркуймо: логічно — це те, що прикладається. Прикладка — це друга назва, що дається поняттю для роз’яснення першого. Прикладка пишеться поряд з основним поняттям. Щоб правильно ставити розділові знаки, потрібно знайти прикладку в реченні. Якщо бачимо слово-іменник, якому  дається пояснення іншим словом-іменником, то це  прикладка. Перевіряємо: у яких граматичних відносинах перебувають ці слова. Якщо обидва слова виражені іменниками в називному відмінку — слово має прикладку. Прикладки бувають різні.

Прикладка у назвах газет, журналів, кінофільмів береться у лапки

Мабуть, помічали, що назви газет, журналів, кінофільмів беруться в лапки та вживаються у називному відмінку.

Наприклад: Олеся передплатила журнал «Мистецтво в школі»

Переконуємося: Олеся передплатила (кого? що?)  журнал, а (який журнал передплатила Олеся?) — «Мистецтво в школі» — це поширена прикладка.

Або: Туристам сподобалась подорож на пароплаві «Дніпро»

Міркуємо: на пароплаві ( якому?) прикладка «Дніпро» — це непоширена прикладка.

Прикладки бувають непоширені (виражені одним словом) і поширені (мають при собі залежні слова).

Прикладка відповідає на питання означення і є його різновидом

Прикладка — це слово чи сполучення слів, що дають другу назву предмету, особі, повідомляючи додаткову інформацію у вигляді його ознаки.

Є види прикладок, які не беруться у лапки, а пишуться або через дефіс, або виділяються комами чи тире.

Отже, прикладка — це різновид означення (підкреслюється хвилястою лінією).

Через дефіс пишеться непоширена прикладка

Непоширена прикладка — це слово, що позначає другу назву поняття, предмета, особи. Такі слова вступають у видово-родові відносини (дівчинавесна) хто? дівчина — дівчина яка? весна. 

 Прикладки відокремлюється комами

Завжди відокремлюються комами прикладки:

що відносяться до особових займенників

Грицько ж, він міряв не тією міркою.

зі словами або, тобто, чи, на ім’я, на прізвище, а саме, наприклад 

Козак Бобренко, на ім’я Григорій,
єдиний син достойної вдови.

поширені прикладки після означуваного слова:

Підвівся Іскра, полковий обозний,
син Остряниці Якова, Іван.

загальні назви після власних:

Тоді стара Бобренчиха, вдова,
суду такі промовила б слова.

або

Бобренчиха ж, та зацна удова,

 прикладки з додатковим обставинним значенням причини:

Ця дівчина не просто так, Маруся.

можна перетворити у підрядне речення причини:

Ця дівчина не просто так, (бо Маруся).

Прикладки із сполучником як

Відокремлюється, коли мають обставинний відтінок причини:

Я, як суддя, вважаю особисто. (бо суддя)

або

Він, як Горбань, вважає зокрема. (бо Горбань)

Не відокремлюється прикладка із сполучником як, коли вказує, ким або чим виступає предмет, який уточнюється прикладкою:

Він вам як син. ( у ролі сина)

або

Хмари (які?) як повісма.

Приклади з тексту роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»

Прикладка, що виділяється у реченні тире

У кінці речення прикладка відмежовуються від свого родового поняття більшою паузою — тире.

Наприклад: Люблю вночі дивитися на зорі — світила небесні.

Перевіряємо: зорі — це небесні світила ( прикладкою до іменника зорі — є іменник світила,  поширений прикметником небесні). Світила небесні — це поширена прикладка, що стоїть у кінці речення і відмежовується тире від іменника зорі.

 

Світлана Салогуб

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *