Фонетика вивчає звуковий склад мови. Усвідомлення основних принципів української фонетики сформує базові знання для полегшення вивчення орфографії та пунктуації. Спробуємо згрупувати принципи, які слід врахувати при вивченні фонетики, пов’язуючи їх з основними правилами орфографії. Принципи української фонетики слід враховувати при вживанні нових слів іншомовного походження.
Перший принцип
Звук – найменша неподільна одиниця
Потрібно зрозуміти, що усне мовлення – це організована система звуків.
Звуки утворюють слова, слово має межу, поділяється на склади.
Другий принцип
Букви – знаки для письмового оформлення мовлення
Звукове звучання на письмі передається буквами.
Потрібно знати і враховувати співвідношення звуків і букв.
Третій принцип
Норма літературної мови – еталон мовлення і написання
Орфоепічна і орфографічна закономірності: слова в українській мові пишуться так, як вимовляються літературною мовою.
Четвертий принцип
Сильна і слабка позиція звука
Правильність відтворення букв залежить від позиції звука.
При цьому враховується наголошення звуків, їх сильна і слабка позиція.
П’ятий принцип
Зв’язок звукового складу слова і його будови
При перенесенні слів на письмі враховується звуковий склад слова. Не розриваються звуки [дж], [дз].
Але розділяються звук [д] і звук [з], що належать до префікса і кореня.
Шостий принцип
Графічне розмежування звукового потоку знаками
Звукове відтворення є зрозумілим завдяки інтонаційному розмежуванню звукового потоку.
Паузи на письмі передаються розділовими знаками.
Інтонаційна вимова передається знаками питання, оклику.
Пряма мова береться в лапки, відділяється від слів автора.
