Відомо, що віршові розміри з’явилися завдяки силабо-тонічній системі віршування. Що називають віршовим розміром у літературі? Як легко визначити віршовий розмір? Які бувають віршові розміри? Чи в усіх поетичних творах можна визначити віршовий розмір? Основні теоретичні питання поетики, на які слід знайти відповіді. Навчитися можна спочатку на двоскладових розмірах.
Двоскладові віршові розміри – це ямб і хорей. Пірихій та спондей допоміжні стопи, які обов’язково враховуються при визначенні кількості стоп у двоскладових віршових розмірах. Легко визнати розмір вірша допоможе його партитура.
Що таке віршовий розмір
Віршовий розмір (Метр – міра) – це умовна одиниця, що визначає ритмомелодику поетичного твору. Власне це є мірою вірша: закономірність чергування кількості наголошених (довгих) і ненаголошених (коротких) складів у поетичному рядку.
Відомо: вірші Тараса Шевченка написані в основному двоскладовими розмірами ямбом і хореєм.
Наприклад:
Хорей
(двоскладова стопа з наголосом на першому складі)
МАєш крИла, мАєш сИлу,
Є колИ літАти
Ямб
(двоскладова стопа з наголосом на другому складі)
СадОк вишнЕвий кОло хАти
ХрущІ над вИшнями гудУть
або
ЧурЕк і сАкля – всЕ твоЄ
Які бувають віршові розміри
Отже, віршові розміри бувають двоскладові:
– це хорей (наголошується перший склад)
наприклад:
МАєш крИла, мАєш сИлу,
і ямб (наголошується другий склад)
наприклад:
ВишнЕ/вий цвІт
З вишнЕ/вих вІт
(З можливими додатковими стопами: пірихій і спондей)
пірихій (допоміжна двоскладова ненаголошена стопа – обидва склади короткі)
спондей (допоміжна двоскладова двічі підряд наголошена стопа- обидва склади довгі)
Що таке “стопа” у поезії
Стопа – повторювана ритмічна частина вірша.
Містить у собі склади з різним наголошенням (довгі і короткі).
Повторюваність стоп і створює відповідну ритмомелодику.
Наприклад: у рядку
МАєш/ крИла,/ мАєш/ сИлу,
чотири стопи з наголосом на першому складі – хорей
МАєш/
крИла/
мАєш /
сИлу
Партитура поезії для визначення розміру
Партитура – це умовне графічне зображення поетичного рядка. Партитура допоможе встановити закономірності ритмомелодики вірша, визначити його віршовий розмір.
Для визначення віршового розміру вірша беремо рядок і виділяємо у ньому логічні наголошення:
Наприклад:
СадОк вишнЕвий кОло хАти
ХрущІ над вИшнями гудУть
Помічаємо:
- закономірність чергування ненаголошених і наголошених складів (наголос на другому складі)
- повторюються двоскладові стопи з наголосом на другому складі (ямб)
- рахуємо кількість ритмічно повторюваних елементів у рядку (кількість стоп), розділяючи їх умовною рискою
Наприклад:
СадОк/ вишнЕ/вий кО/ло хА/ти
(у першому рядку 4 стопи з наголосом на другому складі – ямб )
ХрущІ/над вИш/нями /гудУть
(у другому рядку 4 стопи – 3 стопи – ямб і 1 стопа допоміжна – пірихій)
- беручи до уваги перший рядок, чітко визначаємо віршовий розмір вірша – це чотиристопний ямб;
- переконуємось, аналізуючи другий рядок, бачимо також чотиристопний ямб із допоміжною ненаголошеною короткою стопою (пірихій), пірихій рахуємо за ямб і визначаємо також чотиристопний ямб;
- робимо висновок: вірш Тараса Шевченка “Садок вишневий коло хати” написаний чотиристопним ямбом