Сонет – це жанр поезії, у якому по-особливому відкривається душа ліричного героя. Він, ніби на сповіді, хоче скинути життєвий тягар, вирішити важливе питання. Природа сонета має унікальні особливості: цей жанр налічує значну кількість типологічних різновидів: класичний, вільний, неправильний, хвостатий, безголовий, напівсонети, перевернутий, кульгавий, рамковий, кострубатий, сонет з кодою, сонет з одним катреном, сонет-акровірш, сонет-байка, сонет-діалог тощо. Визначаються зовнішні особливості будови сонета: об’єм, система римування, розмір; синтаксична й інтонаційна завершеність; художня повноцінність.
Про сонет
Рід – лірика
Жанр – сонет
Теми сонетів – міркування про життєві питання.
Особливістю сонета є те, що ці питання вирішуються.
Будова сонета
Сонет складається з чотирнадцяти рядків:
три чотиривірші та один двовірш
( або два чотиривірші та два тривірші).
Віршовий розмір сонета – п’ятистопний ямб (або шестистопний).
Має перехресне римування ( абаб).
Структура сонета :
І теза
ІІ антитеза
ІІІ синтез
Узагальнення
Приклад сонета
Сонет
Я не люблю, мабуть, писати вірші,
(Поему б написати крадькома),
Я відчуваю біль людський гостріше,
Що не охопиш вже рядками чотирма.
Поезія уміє говорити,
Проте це всього-на-всього слова,
Але вони оголені й відкриті,
Бо це ж у них історія жива,
Бо справжнє слово зроджене з любові,
У нім живуть і радість, і журба,
Нехай це слово виплекає нове,
Життя ж прожити треба недарма.
І зрозуміти суть його й основу
Нам допоможуть сказані слова.
