Філософська лірика вчить мислити. Філософія у поезії – це поетичні роздуми про життя. У поетичних рядках віршів відчуваються загострені питання життєвого вибору – основна тема таких творів. Розкриття ідейного задуму переважно базується на асоціативному впливі. Серед художніх засобів у віршах філософської тематики переважають яскраві метафори. Часто застосовується прийом антитези. Для цілісного сприйнятття поезії важливий підтекстовий зміст прочитання.
Зимовий пейзаж
Хтось любить зиму,
Хтось мріє про літо,
Весни тепло
Поспішає зустріти;
А Осінь, Осінь із листопадом –
Чекати – сумно,
Зустріти – рано;
Не дивно навіть
(Часто буває)
Спека і холод
надокучають.
Біль і радість
докупи зійшлися
у смужці щастя
переплелися.
Хто переможе
в житті двобою,
Той, хто лишається
сам собою;
Кому не шкодить
ні біль, ні мука;
Хто тягне до Сонця
стомлені руки.
Асоціативний аналіз поезії
Художні асоціації – це ключові образи, епізоди, що допомагають в уяві намалювати картину написаного.
Ключові образи
Ліричний герой – борець за життя
Зима – холод душі
Осінь із листопадом- період життя, що минає
Антитеза – протиставлення
зима – літо
холод – спека
біль – радість
Метафора – образний поетичний вислів
Біль і радість докупи зійшлися
у смужці щастя переплелися.
Підтекстове прочитання
Підтекстове прочитання – це розуміння прихованого змісту тексту.
