Українська фонетика і орфографія: принципи зв’язку

Фонетика вивчає звуковий склад мови. Усвідомлення основних принципів української фонетики сформує  базові знання для полегшення вивчення орфографії та пунктуації. Спробуємо згрупувати принципи, які слід врахувати при вивченні фонетики, пов’язуючи їх з основними правилами орфографії. Принципи української фонетики слід враховувати при вживанні нових слів іншомовного походження.

Перший принцип

Звук – найменша неподільна одиниця

Потрібно зрозуміти, що усне мовлення – це організована система звуків.

Звуки утворюють слова, слово має межу, поділяється на склади.

Другий принцип

Букви – знаки для письмового оформлення мовлення

Звукове звучання на письмі передається буквами.

Потрібно знати і враховувати співвідношення звуків і букв.

Третій принцип

Норма літературної мови – еталон мовлення і написання

Орфоепічна і орфографічна закономірності: слова в українській мові пишуться так, як вимовляються літературною мовою.

Четвертий принцип

Сильна і слабка позиція звука

Правильність відтворення букв залежить від позиції звука.

При цьому враховується наголошення звуків, їх сильна і слабка позиція.

П’ятий принцип

Зв’язок звукового складу слова і його будови

При перенесенні слів на письмі враховується звуковий склад слова. Не розриваються звуки [дж], [дз].

Але розділяються звук [д] і звук [з], що належать до префікса і кореня.

Шостий принцип

Графічне розмежування звукового потоку знаками

Звукове відтворення є зрозумілим завдяки інтонаційному розмежуванню звукового потоку.

Паузи на письмі передаються розділовими знаками.

Інтонаційна вимова передається знаками питання, оклику.

Пряма мова береться в лапки, відділяється від слів автора.

 

 

Світлана Салогуб