Складне речення – це синтаксична конструкція, що поєднує декілька частин із окремими граматичними центрами (основами). Частини речень можуть поєднуватися сполучниками (сурядності та підрядності), тоді це складні сполучникові речення. Речення, частини яких не містять сполучників чи сполучних слів, поєднані безсполучниковим зв’язком, це безсполучникові складні речення. Є складні речення з різними видами зв’язку: сполучниковим і безсполучниковим. Цікаві приклади, що допоможуть вивчити особливості складних речень, знайдемо у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”.
Складне речення (приклади)
Знаємо, що речення стає складним, коли має дві і більше граматичні основи. Щоб правильно визначити частини складного речення, знаходимо граматичні основи у кожній із них і виділяємо межу між ними.
(1) Однак не все так складалось, (2) як думав Іван.
У реченні знаходимо дві граматичні основи (два предикативні центри), значить речення має дві частини :
- частина – (що?) не все (що робило?) складалось;
- частина – (хто?) Іван (що робив?) думав.
Звертаємо увагу на смисловий зв’язок між частинами речення. Частини речення знаходяться у підрядній залежності (від однієї можна поставити питання до іншої (як у словосполученні). Логічно виділяємо головну частину речення (ту, від якої залежить інша) і ставимо питання до підрядної. Виявляємо наявність сполучного слова як, що входить до підрядної частини. Це складнопідрядне речення.
Головна частина (1) Однак не все так складалось,
(як?)
підрядна частина (2) як думав Іван.
Між частинами складнопідрядного речення ставиться кома.
Між частинами складного речення можуть стояти такі розділові знаки: кома, тире, двокрапка, крапка з комою. Коли ставити кому, а коли інший розділовий знак, залежить від смислових зв’язків між частинами речень та видів складних речень.
(1) Скалка починала куритись, (2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців.
Складне речення, що має дві частини з двома граматичними центрами:
- (що?) скалка (що робила?) починала куритись;
- (що?) вогник (що зробив?) вискочив та запалав (однорідні присудки).
Виявляємо наявність сурядного сполучника і, який сполучає дві частини. Дія відбувається послідовно, частини речень рівноправні між собою, тобто не можна визначити головну і підрядну (як у складнопідрядному). Це складносурядне речення.
Є початок дії – (1) Скалка починала куритись, і послідовне продовження дії /(2) і скоро маленький вогник вискочив з неї та запалав з обох кінців.
Між частинами складносурядного речення ставимо кому.
Є складносурядні речення, між частинами яких ставиться тире. У таких реченнях спостерігаємо причиново-наслідковий зв’язок.
(1) Занедужав Микола —(2) і Іван замість нього пильнує ватри.
Є складні речення, що не мають між частинами сполучників, поєднані безсполучниковим зв’язком.
(1) Зразу йому не йшло, (2) мелодія не давалась
Це безсполучникове складне речення, розділові знаки ставимо відповідно до смислового значення та інтонації. При інтонації переліку ставимо кому:
(1) Сонце наче заснуло, (2) вітер затих і перенісся з землі на небо.
Є ще складні речення, у яких поєднано декілька різних видів зв’язку між частинами: сполучниковий і безсполучниковий.
(1) Гори щохвилини міняли свій настрій: // (2) коли сміялась царинка, (3) хмурився ліс.
Складне речення з різними видами зв’язку: безсполучниковим та сполучниковим.
Вид складного речення (як визначити)
Вид складного речення можна визначити за сполучниками:
складносурядні – частини речень поєднані сполучниками сурядності
(і, й, та, а, але, проте, зате, однак, чи, або, ні, ані)
Вівці сивим туманом котились попід ногами, а далі пропадали й вони.
З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка.
складнопідрядні – частини речень поєднані сполучниками підрядності
(що, щоб, як, наче, ніби, якби, якщо)
Про нього люди казали, що він богує. (що – сполучник, не є членом речення)
або сполучними словами
( у ролі сполучних слів виступають самостійні частини мови: займенники, прислівники)
(який, котрий, чий, що, як, де, коли, звідки, куди)
Палагна знала, чия то справа. ( чия – сполучне слово, означення, займенник)
Безсполучникові: (між частинами речень немає сполучників)
Тепер він вже мав обов’язки — його посилали пасти корови.
Складні речення з різними видами зв’язку (може бути поєднано сурядний, підрядний, безсполучниковий зв’язки)
Які види зв’язку поєднано у реченні, визначаємо індивідуально:
(1)Зрушились зими, (2)// збудились води, (3)і задзвеніла земля од співу потоків.
Складне речення з безсполучниковим та сурядним зв’язком.
Розділові знаки у складносурядному реченні із сполучниками і, й
Між частинами складносурядного речення ставимо кому, якщо виявляємо одночасність, послідовність подій:
З чорного неба капали зорі, й пливла по ньому білим шумом небесна ріка.
Між частинами складносурядного речення ставимо тире, якщо спостерігаємо швидку зміну подій з причиново-наслідковим характером:
Росте та й росте — і ось виступив з неї якийсь чоловік.
Кома не ставиться, якщо у реченні є спільне для обох частин слово:
Вже було пізно і треба було прийняти гостей.
Спільним словом є прислівник вже (було пізно) і (треба було прийняти гостей).
Також не ставиться кома між двома питальними (?) чи окличними частинами (!).
Як визначити вид складнопідрядного речення
Щоб визначити вид складнопідрядного речення, потрібно від головної частини поставимо питання до підрядної. Для цього уважно читаємо речення і логічно розподіляємо інформацію. Залежно від того, на які питання відповідає підрядна частина, розрізняємо три види складнопідрядних речень.
Означальні (підрядна частина відповідає на питання означення який? усі форми! )
Ляк проганяв їх звідти в долину, (яку?) де потік плив спокійніше.
У головній частині пояснюється одне слово – долину.
З’ясувальні (підрядна частина відповідає на питання підмета або додатка хто? що? усі форми! )
Вони обоє знали, (що?) що то бродить по лісі невидима сокира, гупа об дерева і хека з втомлених грудей.
Обставинні (підрядна частина відповідає на питання обставин як? де? коли? чому? і т.д. )
Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. (коли?)
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними поділяють на: обставинні способу дії (як? яким способом?), місця (де?), часу (коли?), причини (чому?), умови (за якої умови?), порівняльні (як?), мети (з якою метою?), допустові (незважаючи на що?), наслідку (і що ж?).
Кома у складнопідрядному реченні
Між частинами складнопідрядного речення ставимо кому:
(1)Полонина починала своє життя живим невгасимим вогнем, (2) (яким?) що мав її боронити од всього лихого.
Складне речення з підрядним означальним, бо підрядна частина (що мав її боронити од всього лихого) пояснює слово вогнем (яким?).
У підрядній частині сполучне слово що – відносний займенник, вживається замість підмета вогонь з метою уникнення повторів.
Складнопідрядне речення може мати декілька підрядних частин.
(1)Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, (2) яку беріг ліс, (3) що діти чули власне дихання.
Кома ставиться на межі, між головною і підрядними частинами речень, перед сполучним словом (яку) першої підрядної частини та сполучником (що) другої підрядної частини. Речення складне, складнопідрядне, з двома підрядними.
Підрядна частина може знаходитись перед головною.
(1) Коли вони старшими стали, (2) забави були вже інші (коли?).
Підрядна частина може знаходитись у середині головного речення.
(1) В тихім плесі потічка, (2) (якого?) над яким горів царівник сонячним світом та синів лабуштан низкою черевичків, (1) жалібно кумкали жаби.
Кома, тире, двокрапка у складному безсполучниковому реченні
Умовно визначимо роль кожного із розділових знаків між частинами складного безсполучникового речення. Кома при відсутності сполучників передає інтонацію переліку, тире – різку зміну, двокрапка: пояснення; а ось крапка з комою натякає, що можна було б і крапку поставити.
Між частинами безсполучникового речення ставимо кому:
(1) Трусяться вівці зеленим полем, (2) м’яко ступають по траві постоли. (інтонація переліку)
Між частинами безсполучникового речення ставимо тире:
(1) Тепер він вже мав обов’язки — (2) його посилали пасти корови.( наслідок, різка зміна)
Між частинами безсполучникового речення ставимо двокрапку:
(1) Надаремне Іван поспішав з полонини: (2) він не застав Марічки живою. (пояснення)
Складне речення з різними видами зв’язку
(1) Ласкаво слухало небо простосердечну молитву,// (2)добродушно хмурився Бескид, (3)а вітер, пролітаючи далі, старанно вичісував трави на полонині, як мати дитячу головку.
Складне речення, що має три частини, поєднані безсполучниковим та сурядним зв’язком. Третя частина речення ускладнена відокремленими обставинами: пролітаючи далі (дієприслівниковий зворот), як мати дитячу голову (порівняльний зворот).
Приклади синтаксичного розбору складних речень
(1)Гори голубіють навколо, як море,//(2) вітер громадить на небі хмари.
Складне безсполучникове речення. Перша частина ускладнена відокремленою обставиною вираженою порівняльним зворотом (голубіють (як?) як море).
(1)З досадою кидав денцівку і слухав інших мелодій, (яких?) (2) що жили в ньому, неясні і невловимі.
Складне речення, складнопідрядне з підрядним означальним, поєднаних сполучним словом (займенником що – є членом речення -підметом).
(1)І ось раптом в сій дзвінкій тиші почув він тиху музику,(2) (яку?) яка так довго і невловимо вилась круг його вуха, (3) що навіть справляла муку!
Складне речення, складнопідрядне з двома підрядними, що залежать одне від одного:
- головне: І ось раптом в сій дзвінкій тиші почув він тиху музику (яку?)
- підрядне означальне: яка так довго і невловимо вилась круг його вуха, (якою мірою?)
- підрядне обставинне (міри і ступеня) що навіть справляла муку.
(1) Зрушились зими,// (2) збудились води, (3)і задзвеніла земля од співу потоків.
Складне речення з різними видами зв’язку: безсполучниковим та сурядним.
(1) Знав, (2) що на світі панує нечиста сила, (3) що арідник (злий дух) править усім; (4) що в лісах повно лісовиків, (5) які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців і серн; (6) що там блукає веселий чугайстир, (7) який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; (8) що живе в лісі голос сокири.
Складне речення, складнопідрядне з декількома (сімома) підрядними:
- головне: Знав, (що?) послідовна підрядність
- що на світі панує нечиста сила,(підрядне з’ясувальне)
- що арідник (злий дух) править усім; (підрядне з’ясувальне)
- що в лісах повно лісовиків, (підрядне з’ясувальне)
- які пасуть там свою маржинку: оленів, зайців і серн; (лісовиків яких? підрядне означальне)
- що там блукає веселий чугайстир,(підрядне з’ясувальне)
- який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки (чугайстир який?підрядне означальне)
- що живе в лісі голос сокири. (і знову питання від головного (що?) підрядне з’ясувальне)
Відмічаємо: крапка з комою ставиться в реченні, яке має інші розділові знаки.
