Кожне речення несе певну інформацію, має закінчену думку і обов’язково – граматичну основу. За цими ознаками речення відрізняють від інших синтаксичних одиниць. Уміння визначати граматичну основу допоможе правильно розпізнавати частини речень у складному. Граматична основа – це основа будь-якого речення. Речення може мати одну і більше граматичних основ. Щоб правильно визначити граматичну основу, треба вчитатись у зміст речення, знайти головне, правильно поставити питання до головний членів речення.
Кожне речення має свою граматичну основу.
Граматична основа – це предикативний центр речення. ( Головна інформація речення)
До граматичної основи належать головні члени речення – це підмет і присудок. Вони граматично пов’язані між собою.
До підмета ставимо питання (хто? що?) до присудка – (що робить підмет? який він є?)
Наприклад: На сірому небі показалось блакитне озерце.
Головна інформація ( що?) озерце (підмет) що зробило? показалось (присудок)
Як підкреслюється граматична основа речення
Підмет підкреслюється однією прямою лінією.
Присудок підкреслюється двома лініями.
Граматична основа може виражатися:
двома головними членами речення: підметом і присудок.
Такі речення називають двоскладними.
Наприклад: Тут Іван сів одпочити.
Граматична основа речення може виражатись одним головним членом речення:
або підметом (Се, певно, Гутенюкова дівка!)
або
присудоком (Щез би у озеро та в тріски).
Такі речення називають односкладними.
Приклади речень із простим підметом
Підмет може бути простим, тобто виражений одним словом:
Наприклад:
іменником: Двадцятою і останньою була (хто?) Анничка.
займенником: (хто?) Він знав вже багато.
Іншими частинами мови, коли вони щось називають.
Приклади речень із складеним підметом
Деколи у ролі підмета виступає сполучення слів:
(хто?) Всі вони були богомільні, любили ходити до церкви, і особливо на храм.
У першій частині речення підмет виражений сполученням двох займенників (всі вони).
Заклавши в одвірки скалку, ( хто?) двоє людей перетягли ремінь, від чого скалка крутилась й скрипіла.
У першій частині речення підмет виражений сполученням числівника та іменника (двоє людей).
Види присудків
Простий: Іван дивиться вниз.
Складений іменний: Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків.
Головна інформація ( хто? Іван (підмет) хто він був? був дев’ятнадцятою дитиною (складений іменний присудок)
Складений дієслівний: Сонце починало пекти, і кам’яниста доріжка мулила ноги.
У першій частині речення складений дієслівний присудок (починало пекти) узгоджується з підметом (сонце), а у другій частині – простий присудок (мулила) узгоджується з підметом (доріжка).
Присудок буває виражений порівняльним зворотом: Все (що зробило?) наче застигло в німому чеканні.
У такому варіанті порівняльний зворот комою не виділяється.
Прості і складні речення
Просте речення має одну граматичну основу.
Наприклад: Не раз, прокинувшись уночі, серед ворожої тиші, він тремтів, сповнений жахом.
У цьому реченні одна граматична основа: ( хто?) він – це підмет, (що робив?) тремтів – це присудок. Отже, речення просте.
Складне речення має дві і більше граматичних основ:
Наприклад: Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше.
У цьому реченні дві граматичних основи, тобто два предикативні центри, а значить дві частини – це складне речення.
Доведемо це:
У першій частині знаходимо граматичну основу: підмет (що?) сім літ (що зробило?) минуло.
У другій частині ще одна граматична основа: (хто?) він (що робив?) дивився.
Приклади речень із твору Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”
