0

Граматична основа речення

Кожне речення несе певну інформацію, має закінчену думку і обов’язково — граматичну основу. За цими ознаками речення відрізняють від інших синтаксичних одиниць. Уміння визначати граматичну основу  допоможе правильно розпізнавати частини речень у складному. Граматична основа — це основа будь-якого речення. Речення може мати одну і більше граматичних основ. Щоб правильно визначити граматичну основу, треба вчитатись у зміст речення, знайти головне, правильно поставити питання до головний членів речення.

Кожне речення має свою граматичну основу.

Граматична основа — це предикативний центр речення. ( Головна інформація речення)

До граматичної основи належать головні члени речення — це підмет і присудок. Вони граматично пов’язані між собою.

До підмета ставимо питання (хто? що?) до присудка — (що робить підмет? який він є?)

Наприклад: На сірому небі показалось блакитне озерце.

Головна інформація  ( що?) озерце (підмет) що зробило? показалось (присудок)

Як підкреслюється граматична основа речення

Підмет підкреслюється однією прямою лінією.

Присудок підкреслюється двома лініями.

Граматична основа може виражатися:

двома головними членами речення: підметом і присудок.

Такі речення називають двоскладними.

Наприклад: Тут Іван сів одпочити.

Граматична основа речення може виражатись одним головним членом речення:

або підметом  (Се, певно, Гутенюкова дівка!)

або

присудоком   (Щез би у озеро та в тріски).

Такі речення називають односкладними.

Приклади речень із простим підметом

Підмет може бути простим, тобто виражений одним словом:

Наприклад:

іменником: Двадцятою і останньою була (хто?) Анничка.

займенником: (хто?) Він знав вже багато.

Іншими частинами мови, коли вони щось називають.

Приклади речень із складеним підметом

Деколи у ролі підмета виступає сполучення слів:

(хто?) Всі вони були богомільні, любили ходити до церкви, і особливо на храм.

У першій частині речення підмет виражений сполученням двох займенників (всі вони).

Заклавши в одвірки скалку, ( хто?) двоє людей перетягли ремінь, від чого скалка крутилась й скрипіла.

У першій частині речення підмет виражений сполученням числівника та іменника (двоє людей).

 

Види присудків

Простий: Іван дивиться вниз.

Складений іменний: Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків.

Головна інформація  ( хто? Іван (підмет) хто він був? був дев’ятнадцятою дитиною (складений іменний присудок)

Складений дієслівний: Сонце починало пекти, і кам’яниста доріжка мулила ноги.

У першій частині речення складений дієслівний присудок (починало пекти) узгоджується з підметом (сонце), а у другій частині — простий присудок (мулила) узгоджується з підметом (доріжка).

Присудок буває виражений порівняльним зворотом:  Все (що зробило?) наче застигло в німому чеканні.

У такому варіанті порівняльний зворот комою не виділяється.

Прості і складні речення

Просте речення має одну граматичну основу.

Наприклад: Не раз, прокинувшись уночі, серед ворожої тиші, він тремтів, сповнений жахом.

У цьому реченні одна граматична основа: ( хто?) він — це підмет, (що робив?) тремтів — це присудок. Отже, речення просте. 

Складне речення має дві і більше граматичних основ:

Наприклад: Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше.

У цьому реченні дві граматичних основи, тобто два предикативні центри, а значить дві частини — це складне речення.

Доведемо це:

У першій частині знаходимо граматичну основу: підмет (що?) сім літ (що зробило?) минуло.

У другій частині ще одна граматична основа: (хто?) він  (що робив?) дивився.

Приклади речень із твору Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Світлана Салогуб

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *